Молочна кислота є сиропоподібною безбарвною або злегка жовтуватою рідиною кислого смаку зі слабким специфічним запахом. Містить 37,5% молочної кислоти та 2,5% ангідриду молочної кислоти. Змішується в будь-яких співвідношеннях з водою, спиртом, ефіром та гліцерином. Розфасовують по 10, 50, 100, 250, 500, 1000 мл у флакони з темного скла або поліетилену. Фармакологічні властивості Молочна кислота при застосуванні внутрішньо має протибродильну, антисептичну, подразнюючу дію. Сприяє розслабленню шлункових та кишкових сфінктерів. Пригнічує зростання та розвиток умовно патогенної та гнильної мікрофлори шлунково-кишкового тракту, чим зумовлено зниження утворення токсичних продуктів розпаду органічних речовин в організмі. Покращує обмінні процеси, збуджує діяльність травних залоз та підвищує статеву активність. При зовнішньому застосуванні має дезінфікуючу (10 –, 30 % розчин), кератолітичну (10 % розчин), припікаючу (10 –, 40 % розчин) дію. Це слабка кислота, має низьку токсичність і практично нешкідлива, навіть у дозах в 8 разів, що перевищують рекомендовані. Показання для використання Молочну кислоту призначають на лікування ентеритів, гастритів, тимпанії, метеоризму, при гострому розширенні шлунка, при трихомонозі ВРХ. Шкірних захворювань — новоутворення, виразкові ураження, розрощення ороговілої частини шкіри, нориці копитного хряща. Для дезінфекції тваринницьких, птахівничих та виробничих приміщень, обладнання та інвентарю. Спосіб застосування та дози Застосовують внутрішньо молочну кислоту 40% для профілактики та лікування запалення кишечника, гастритів зі зниженою секреторною функцією, тимпанії у жуйних тварин, а також при метеоризмі та при гострому розширенні шлунка як засіб, що сприяє розслабленню сфінктерів, у наступних дозах на одну тварину: коням - 5-35 мл, великої рогатої худоби - 8-40 мл, вівцям - 1,5-7,5 мл, свиням - 0,5-7,5 мл, собакам - 0,2-2,5 мл, лисицям та песцям - 0,7-